Рождественское послание пастырям, диаконам, монашествующим и всем верным чадам Славянского Православного Викариатства Америки 2024 г.

Різдвяне послання пастирям, дияконам, ченцям і всім вірним чадам Слов’янського Православного Вікаріатства Америки 2024 р.

4 Січня, 2024

Дорогі брати та сестри!

Милість Господня знову удостоїла нас зустріти велике свято Різдва Христового. Знову під склепіннями храмів ми чуємо слова «З нами Бог, розумійте, народи, і покоряйтеся, – бо з нами Бог!», якими зустрічаємо пришестя у світ Господа нашого Ісуса Христа.

Різдво Христове відбулося понад дві тисячі років тому у місті Віфлеємі поблизу Єрусалиму. Коли Діві Марії настав час народити, Їй з Йосифом Обручником не знайшлося місця у гостиниці. Домівкою новонародженому Ісусу стала проста печера, в якій тримали худобу. Там Марія народила Сина, сповивала Його і поклала в ясла – ними послужила годівниця для тварин. Першими новонародженому Спасителю світу прийшли вклонитися пастухи, які стерегли череду за містом, – ангел Господній повідомив їм про народження Ісуса Христа. Згодом прийшли мудреці та сказали: «Де народився Цар Юдейський? бо ми бачили зірку Його на сході і прийшли вклонитися Йому» (Мф. 2, 2).

Народження Христа є символом найбільшої любові Бога до людини. Апостол і євангеліст Іоанн Богослов ясно підкреслює це: «Бо так полюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне» (Ін. 3,16). Ставши плоттю, тобто людиною, Ісус Христос смирив Себе. За словами святителя Григорія Богослова, Він зійшов, щоб нам піднестися, Він прийняв найгірше, щоб дати найкраще, прийняв образ раба, щоби нам отримати свободу. Через Христа, Який втілився, людина знайшла спасіння, тому що через нескінченну любов Бога до світу Син Божий став сином людським, щоб людина могла стати сином Божим.

З кожним із нас перебуває Господь, і тільки від нас самих залежить відчуття Божої присутності у своєму житті. Нам добре знайомі слова пророка Ісаї «З нами Бог», але якщо ми не каємося і не змінюємося на краще, не докладаємо зусиль хоча б для малих змін на шляху до Бога, не прикрашаємо життя чеснотами, то ми далекі від Нього. Далекі, бо не можемо піднятися до духовних висот Царства небесного, заради якого Сам Господь прийшов на землю. Тому в ці дні, коли ми святкуємо Боговтілення, подібно до східних мудреців повинні принести в дар Новонародженому Христу оновлені покаянням душі та сповнені любов’ю серця, з яких і походять чесноти, такі приємні й угодні Господу.

Завжди і за все ми повинні дякувати Богові, до того ж у житті кожного з нас неодмінно трапляється щось, за що ми зобов’язані Йому дякувати особливо. Підсумовуючи та аналізуючи прожитий рік, я дякую Богові за Його милість до нас. Сьогодні у Слов’янському Вікаріатстві служать 22 клірики, які опікуються 10 церковними громадами, у тому числі 4 перебувають на стадії створення, зокрема, 2 собори, 2 монастирі, 2 церкви та 4 парафії. За такий короткий час створюються нові приходи, так і прикрашаються діючі храми. При цьому набагато важливіше, що на нашій Американській землі стає більше місць, де запалюються лампади молитви. Втішно бачити, що на їхнє світло приходить все більше людей, які приймають у своїх серцях Господа і починають слідувати освяченим Вифлеємською зіркою шляхом до Царства Благодаті.

Славімо разом з ангелами Новонародженого Христа за все, що Він нам дав минулого року, і постараємося бути гідними Його благословення у Новолітті. Я закликаю не послаблювати молитви про нашу країну і Святу Церкву. Нехай Божий мир і любов будуть між нами та допоможуть робити добрі справи на славу Господа Ісуса Христа, Який прийшов заради нашого спасіння!

Улюблені у Христі, прийміть щирі вітання зі святами Різдва Христового та Богоявлення! Зі словами апостольського вітання «Благодать вам i мир вiд Бога Отця нашого i Господа Iсуса Христа» (2 Кор. 1, 2) бажаю кожному кріпості духовних і тілесних сил, всесильної допомоги у трудах на благо Святої Церкви.

Олександр,
вибраний єпископ Нікопольський,
Вікарій Слов’янського Православного Вікаріатства Америки