ЧЕХІЯ. Вікарій молитовно вшанував пам’ять архієпископа Симеона (Яковлевича) напередодні 100-річчя від дня народження ієрарха

«Пам’ятайте наставників ваших, які проповідували вам слово Боже, і, дивлячись на кончину життя їхнього, наслідуйте віру їхню» (Євр. 13:7).

Для вікарія Слов’янського Вікаріатства архімандрита Олександра, обраного єпископа Нікопольського, таким наставником був владика Симеон (Яковлевич; 1926–2024) — приснопам’ятний архієпископ Оломоуцький і Брненський Православної Церкви Чеських земель і Словаччини. Саме в цій Церкві починав свій шлях священницького служіння отець Олександр. Тут він закінчив православний богословський факультет Пряшівського університету в Словаччині (магістр богослов’я) та Карлів університет у Празі (доктор богослов’я). Вісім років отець Олександр був особистим секретарем владики Симеона — близьким співробітником і учнем, який увібрав його пастирський досвід та богословську мудрість.

15 років тому, 12 лютого 2011 року, в монастирі Успіння Пресвятої Богородиці у Вілемові архієпископ Симеон висвятив Олександра Беля на диякона, а 13 лютого в кафедральному соборі святого Вацлава в Брно — на священника. Ці моменти назавжди залишилися в серці отця Олександра як благословенний початок його священницького шляху.

12 лютого могло б виповнитися 100 років від дня народження архієпископа Симеона. Напередодні цієї знаменної дати архімандрит Олександр звершив заупокійну літію на могилі приснопоминаємого ієрарха на території храму свв. Іоана та Павла в Празі.

Архімандрит Олександр з глибокою теплотою та вдячністю згадує архієпископа Симеона: «Це був по-справжньому великий пастир — людина глибокої віри, любові до своєї пастви та самовідданого служіння Богові й Православній Церкві. Він був не лише мудрим архіпастирем, а й видатним богословом: його перу належать численні книги та праці. Для мене назавжди закарбувався приклад його лагідності, молитви та відданості Церкві. Нехай Милостивий Господь упокоїть душу Свого вірного раба з праведними та дарує йому Царство Небесне».

Царство Небесне і вічний спокій!