Різдвяне послання пастирям, дияконам, чернецтву і всім вірним чадам Слов’янського Православного Вікаріатства Америки 2026 року

Возлюблені у Господі всечесні отці-співслужителі, боголюбиві диякони, ченці та благочестиві миряни!

Христос народився! Славімо Його!

«Земля, простягши свої надра,
приймає Сотворителя, Який від ангелів приймає славу,
а від небес – зорю, від пастирів же – похвалу, дари від мудреців,
і від усього світу – пізнання.»
(Тропар 3-ї пісні канону на повечір’ї передсвята Різдва Христового)

Благодаттю Божою ми знову сподобилися зустріти велику й світлу ніч Різдва Христового — ту ніч, коли все творіння завмирає в благоговійному мовчанні: небо прихиляється до землі, Ангели співають: «Слава в вишніх Богу», пастухи поспішають до печери, а волхви приносять дари Немовляті, що лежить у яслах.

У цій крайній убогості й досконалому смиренні — вся тайна нашого спасіння. Бог став Людиною не в царських палацах, а в холодній печері серед тварин, щоб кожен із нас міг осягнути спасіння і успадкувати життя вічне в чертогах Царя Небесного.

Особливо гостро відчуваємо ми нині, наскільки дорогоцінним є цей дар. У світі, сповненому тривог, воєн, поділів і скорбот, народжується Той, Хто є Мир наш (Еф. 2:14). Він приходить не судити світ, а спасти його (Ін. 3:17). І навіть коли довкола нас духовна темрява й спустошення, тихе світло Вифлеємської зорі незмінно освітлює наш головний життєвий шлях — дорогу до Христа Спасителя.

Православна присутність в Америці почала активно формуватися наприкінці XIX — на початку XX століття, коли хвилі іммігрантів із православних країн засновували парафії у своїх громадах, зберігаючи та передаючи віру наступним поколінням. Минувши понад століття, православ’я стало помітною частиною релігійного ландшафту Сполучених Штатів і нині переживає значне зростання та динамічний розвиток. Парафії активно поповнюються: до канонічних православних юрисдикцій приєднуються як нові іммігранти, так і американці з інших конфесій. Особливо прикметно, що значну частину новонавернених становить молодь, яка шукає справжньої духовної глибини, суворої аскези та незмінних традицій — і знаходить це в православ’ї.

Наше Слов’янське Вікаріатство повністю поділяє цю динаміку. Нові іммігранти знаходять у наших храмах духовну опору та рідну богослужбову мову; ми хрестимо новонавернених, засновуємо нові громади й відкриваємо парафії — усе це з благословення та за активної підтримки архієпископа Елпідофора, глави Американської Архієпископії.

Від щирого серця дякую вам — священникам і дияконам, ченцям, черницям і церковнослужителям, регентам і співцям, сестринствам і волонтерам, жертводавцям і всім трудівникам — за ваші труди та гарячу любов, якими ви прикрашаєте наші храми й свідчите світові про Господа Ісуса Христа, подаючи живий приклад тим, хто шукає шлях до Нього. Разом ми — мала, але жива частина Тіла Христового на Американській землі.

У ці світлі різдвяні дні постараймося подолати в собі всяку злобу, образу й недобре почуття до ближнього та від усього серця простити одне одного — адже Христос народився, щоб примирити нас із Богом і між собою. Нехай наші серця стануть тими вифлеємськими яслами, в яких знову народжується Божественне Немовля.

Немовля Христос нехай дарує вам здоров’я душевне й тілесне, мир і благословення в родинах та невичерпну духовну радість, а Пресвята Владичиця наша Богородиця і Приснодіва Марія, Яка нині стала Матір’ю всьому людському родові, нехай покриває всіх вас Своїм чесним омофором.

Зі святом Різдва Христового, возлюблені мої!

Христос народився! Славімо Його!

З любов’ю про Народженого Христа,

† Олександр
обраний єпископ Нікопольський,
вікарій Слов’янського Православного Вікаріатства Америки

Маямі, 2026 р.