Проповідь архієпископа Елпідофора на церемонії відкриття дверей православної церкви Живоносне Джерело в Гот-Спрінгсі, штат Арканзас (10 липня 2025 р.)

Преподобний протоієрей Василій Бабич,

Улюблені у Христі брати і сестри!

Ми зібралися як одне тіло у Христі тут, біля входу до вашого храму, присвяченого Живоносному Джерелу Богородиці, щоб ми могли молитися про те, аби бути гідними відкрити всі двері, що ведуть до небес.

Я дивлюся на це зібрання і бачу віруючих Божих людей, які з щирою відданістю і невпинною старанністю працювали, щоб досягти цього моменту. Віруючі Слов’янського Вікаріатства дуже дорогі мені, оскільки ви являєте собою величезний резервуар глибоких духовних традицій. І цей резервуар так вдало представлений церквою Животворящого Джерела, де води б’ють з середини храму.

Особливо для мене, константинопольця за народженням – хоча всі ми є дітьми Цариці міст за духовним народженням – це свято має величезне значення завдяки знаменитій церкві в Балуклі.

Тамтешнє чудотворне джерело, вік якого налічує понад шістнадцять століть, як і раніше дарує зцілення і наснагу. Це дорогоцінна святиня нашого Вселенського Патріархату з довгою і славною історією.

Вона дала Церкві глибоке розуміння ролі Богородиці в нашому спасінні.

На іконі свята ми бачимо Богородицю в центрі фонтану, який тече і живить віруючих, особливо тих, хто потребує милосердя. Вона тримає на руках Свого Сина і нашого Бога, який постає в образі Божественного Немовляти.

З цієї ікони ми можемо зрозуміти, що Її людська природа є першоджерелом Втілення Господа. Вона народила нову людську природу, яка проявилася в Її Сині. Через хрещення ми входимо в джерело Божественного життя, як в утробу, яку Отці Церкви називають хрещальною купіллю. Вона символізує одночасно і гріб, в якому був похований Господь і в який ми також повинні зійти, і утробу, з якої ми з’являємося як нові творіння у Христі.

Ці глибокі сенси приносять надзвичайні благословення всім вам і всім, хто буде входити через ці двері. Відкриваючи ці двері, я хочу, щоб ми згадали, як камінь був відвалений від порожньої гробниці Господа.

Бачите, друзі мої, ми входимо в храм Божий не для того, щоб знайти те, чого не можемо знайти ніде більше у всесвіті, адже ми можемо знайти Бога в будь-якому місці і в будь-який час. Він, як говориться в чудовій молитві «Царю Небесний», «Що всюди єси і все наповняєш».

Ми входимо до храму, щоб вклонитися Тому, Хто є Джерелом Життя, щоб через Святе Причастя стати Святою Спільнотою, яка присвятила себе життю в Його любові і милосерді.

Тому, мої улюблені християни:

Давайте відкриємо двері наших сердець один для одного, так само як ми відкриваємо двері вашої дорогоцінної церкви Живоносного Джерела.

Давайте відкриємо двері наших духовних очей, щоб побачити один в одному образ і подобу Бога і усвідомити природну доброту, яку Бог дарував нам у нашій людяності.

Давайте відкриємо двері наших розумів, щоб побачити один в одному братів і сестер у Христі, які потребують нашої уважної любові і співчуття.

І давайте відкриємо двері наших душ, які так часто закриті гіркотою і розчаруванням, образою і самотністю, щоб ми могли відчути віяння Духа і вітати присутність Живого Бога в нашому житті.

Сьогоднішній день – це набагато більше, ніж просто церемонія, присвячена нашим шанованим традиціям. Це можливість відкрити себе для досвіду Божої любові, прощення, милосердя і співчуття, радіючи плодам наших рук.

Нехай Сам Господь дарує вам, вашим сім’ям і близьким, заступництвом Живоносного Джерела Богородиці, Свою безмежну милість, щоб ви могли молитися в цьому Святому Домі в єдності і мирі, що перевершує будь-яке людське розуміння і уяву, на славу Його Святого Імені і в сяйві Свідчення Його Святої Православної Церкви.

Амінь!