АФОН: Вікарій Слов’янського Вікаріатства звершив Літургію та молитовно вклонився святиням монастирів Святої Гори

11-14 червня, з благословення Всесвятішого Патріарха Варфоломія та архієпископа Елпідофора, вікарій Слов’янського Вікаріатства архімандрит Олександр Беля, обраний єпископ Нікопольський, звершив паломництво на Святу Гору Афон, де офіційно відправив богослужіння.

Почалося паломництво з відвідин базиліки великомученика Димитрія у Салоніках. У цьому храмі, побудованому за переказами на місці страти святого Димитрія, архімандрит Олександр молитовно вклонився чесним мощам угодника Божого. На східній колонаді базиліки виконано мозаїчний напис початку IX століття, в якому йдеться: «За часів Лева спостерігається розквіт храму Святого Димитрія, який постраждав раніше від пожежі». Згадуваний у тексті Лев був тоді воєначальником і є батьком рівноапостольних Кирила та Мефодія – небесних покровителів Слов’янського Вікаріатства. Саме із Салонік рівноапостольні брати розпочали свою велику місію християнізації слов’янських народів.

***

Із Салонік вікарій Слов’янського Вікаріатства вирушив на Афонську Гору. Афон розташований на Халкідонському півострові у Греції. Це найбільший центр православного чернецтва, де безперервні молитви до Бога підносяться понад тисячу років. Церковне переказ розповідає про події І століття, коли Діва Марія відвідала Афон, проповідувала про Христа місцевим язичникам і прорекла, що це місце до кінця світу буде під милістю Її Сина та Її заступництвом. З того часу Гора перебуває під покровительтвом Божої Матері та називається Її уділом. Монахи-самітники селилися на Афоні з давніх-давен, а багато афонських обителей ведуть свою історію з перших століть християнства. З 1312 року всі афонські монастирі перебувають у прямому підпорядкуванні Константинопольського Патріархату — у них дозволено підносити ім’я тільки Вселенського Патріарха. Сьогодні на Афоні діють 20 головних монастирів, крім яких є ще малі обителі: скити, каліви та ін.

13 червня, в день двонадесятого свята Вознесіння Господнього, вікарій архімандрит Олександр разом із братією монастиря Пантократор звершив Божественну літургію у кафоліконі. Образ «Пантократор», що в перекладі з грецької означає «Вседержитель», прикрашає підкупольне місце соборного храму, а сама обитель присвячена Господу Вседержителю. Тому дуже велика милість удостоїтися на Господнє свято служити й молитися в монастирі, присвяченому Господу.

Після спільного богослужіння ігумен обителі архімандрит Гавриїл на молитовну пам’ять подарував архімандриту Олександру список головної святині монастиря – чудотворної ікони Пресвятої Богородиці «Геронтіса» або «Стариця». На богослужіннях в інші дні перебування в Пантократорі архімандрит Олександр молився перед цим чудотворним образом.

Згідно з місцевим переданням, перше диво від ікони «Гіронтіса» сталося під час будівництва майбутнього монастиря, яке проводилося неподалік сучасних споруд. Якось уночі і ікона, і всі інструменти будівельників зникли, а вранці були знайдено на місці сучасного розташування обителі. Так повторювалося кілька разів, поки нарешті не стало зрозуміло, що Сама Богородиця обирає саме те місце для влаштування Своєї обителі. Відбувалося від образу й багато інших чудес. Так, по молитвах перед цією іконою Богоматір багаторазово виявляла свою особливу опіку про старців, що вмирали, лікувала від різних хвороб, у тому числі й від раку. Її списки стали з’являтися в багатьох храмах Греції, і було помічено, що вона зцілює від безпліддя, допомагає під час пологів, надає явну допомогу у роботі та навчанні. Для слов’ян особливо важлива й та обставина, що для ікони в царській Росії було зроблено дорогоцінний срібний оклад, який нині прикрашає святиню.

Отець Олександр молитовно вклонився й іншим святиням обителі, серед яких мощі апостола Андрія, рівноапостольних Костянтина та Олени, великомученика Феодора Стратилата, святих Косми і Даміана та інших угодників Божих.

***

Під час паломництва Афоном архімандрит Олександр відвідав інші святогірські обителі та помолився перед їхніми святинями:

— В Іверському монастирі зберігається більше чесних мощей, ніж у будь-якому іншому монастирі на Афоні. У кафоліконі розташована Іверська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці, частини мощів святих: Іоана Хрестителя, Василія Великого, Григорія Ніського, Андрія Первозванного, Іоана Золотоуста, Афанасія Великого, Пантелеймона Цілителя, Георгія Побідоносця, Фотинії Самаритянки. Неподалік монастиря, на морському березі – Климентова пристань, де розташоване джерело Богородиці.

— Головний храм монастиря Ксенофонт присвячений святому великомученику Георгію Побідоносцю, є одним із найбільших на Афоні та відомий своїм мармуровим іконостасом. Тут зберігаються дві чудотворні ікони: Божої Матері «Одигітрія-Путиводителька» та великомученика Георгія. Крім того, у монастирі є частини чесних мощів святих Георгія, Пантелеймона, Марини, Параскеви, Трифона та інших угодників Божих. У монастирі архімандрит Олександр був люб’язно прийнятий ігуменом Алексієм. Старець Алексій близько 50 років управляє Ксенофонтською обителлю. Його молитвами та працями монастир був піднятий після занепаду і сьогодні процвітає. Варто сказати, що багато сучасних афонських ченців є вихідцями з Ксенофонту, серед них – ігумен обителі Пантократор архімандрит Гавриїл.

— У монастирі Есфігмен на початку XI століття прийняв чернецтво і подвизався преподобний Антоній – засновник Києво-Печерської Лаври та чернецтва на Русі. Під час відвідування обителі архімандрит Олександр мав зустріч із її ігуменом архімандритом Варфоломієм, а згодом помолився біля святинь.

— Андріївський скит монастиря Ватопед збудовано на місці давнього монастиря Х століття. Він відомий трипрестольним кафоліконом – це один із найбільших храмів не лише Афона, а й усіх Балкан. У храмі зберігається чудотворний образ Пресвятої Богородиці «У скорботах і печалі
Втіха», частина глави апостола Андрія, частини мощів апостолів Филипа та Варнави, святителя Іоана Златоуста, мученика Димитрія Нового та інших святих. На початку ХХ століття тут подвизалося близько 800 ченців, що більше, ніж у деяких «правлячих» монастирях Афона, причому більшість насельників були вихідцями зі слов’янських країн. Сьогодні обитель відроджується після значного занепаду, а богослужіння відбуваються грецькою мовою.

***

Перед чисельними афонськими святинями архімандрит Олександр підніс молитви за клир, ченців, мирян, щоби Божа Матір покривала Своїм Омофором і благословення Господнє було на всіх нас та на Слов’янському Вікаріатстві. 14 червня вікарій відбув до Америки.